Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала.
І водила мене
На поля край села,
І в дорогу далеку
Ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний
На щастя дала.
І в дорогу далеку
Ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний
На щастя, на долю дала.
Я візьму той рушник,
Простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав,
В щебетанні дібров.
І на тім рушничкові
Оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові
Оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука,
Й твоя материнська любов.
Хай на ньому цвіте
Росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива
Материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива
Материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі,
Хороші, блакитни твої.
Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала.
І водила мене
На поля край села,
І в дорогу далеку
Ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний
На щастя дала.
І в дорогу далеку
Ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний
На щастя, на долю дала...
