Ой у лузі по долині вечір вистелив росу
Розплітав козак дівчині туго сплетену косу
А вона його питала чи він щиро покохав
Якщо ні його благала щоб коси він не займав
А вона його питала чи він щиро покохав
Якщо ні його благала щоб коси він не займав.
Ой у лузі по долині ранок вистелив туман
Не сказав козак дівчині що його любов обман
Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду."
І залишив їй страждання, замість радості біду.
Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду."
І залишив їй страждання, замість радості біду.
А вона його чекала вірила його словам
Свою косу не давала розплітать чужим рукам
Ой у лузі по долині від дівочих сліз роса
Посивіла на дівчині нерозплетена коса
Ой у лузі по долині від дівочих сліз роса
Посивіла на дівчині не розплетена коса.
