Зробила
Милого мила зі скла та впустила
Боліло
Потім його притуляти до тіла
Та хто болю уникає
Той хто фільтри вимикає
Цілує, а тоді питає
Бо, як полюбила мила, більше не питай!
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Впустила
Милого мила, а інша — вхопила
Боліло
До холодів, а тоді відпустило
Зима так бо і працює:
Під сніг в платті і танцюєш
Та й не питаєш, а цілуєш
Бо, як полюбила мила, більше не питай!
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Мила-а-а, мила...
Мила-а-а, мила...
Мила-а-а, мила...
Мила-а-а, мила...
Ой, питає мама, де так довго була
Мила, мила-а
Ой, гуляла, мамо, вино біле пила
Мила, мила-а
По дахах я бігала
В небо з милим падала
А на ранок плакала
Бо була так мало мила...
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Ой, мамо, на свята
Я не була свята
Мила-а-а, мила...
Мила-а-а, мила...
Мила-а-а, мила...
Мила-а-а, мила...
