вона йде.і шепіт знову за спиною,
Хтось неспав ночами марив лиш одною,
Хтось кляне судьбу,що втратив і не втримав,
а хтось тихо злиться що нею не став рівним,
в очах вогонь горів,чи став стихія,
не пробачить фальші дешевоі мріі,
і поки люди ллють слова мов отруту
,вона мовчки бере своє красо і люто
.
приспів.
Жінку обговорюють три категорії
Лох що так і не добився її історії
Довбойоб, що сам усе своє проїбав
І та овца що заздрить бо її ніхто так не кохав
жінку обговорюють,хайсобі говорять,
сильних і красивих завжди більше колять,
а вона сміється і пье своє життя до дна .
ба так як є вона одна.
вона не с тих хто просить чи щукає ласки,
не міняє душу на дешеві маски,
іі не купиш ні грошима ні словами,
такі жінки лишають світ під небесами.
і знову хтось у барі скаже "от стерво"
бо не зміг для неі стати першим,
ахтось вночі гортаєфото потайки,
розуміючи назад нема дороги
приспів
Жінку обговорюють три категорії
Лох що так і не добився її історії
Довбойоб, що сам усе своє проїбав
І та овца що заздрить бо її ніхто так не кохав
і хай шумить цей світ чужими ротами
ій не болить вона давноо над вами,справжню або люблять до нестями,або все життя згадують ночами
