Я цілий день тебе не бачила
Холодний день, а я вся сталася гаряча
Як зоря, але не сяяла
Була біда, а-а, а стала музика
Плела вінок, ходила в гості
Я не дійшла, здається, зникла на межі
Твоїх думок, твоєї вдачі
А ти не плач, а ти не плач
Бо я ж не плачу, плачу, плачу, плачу
Плачу, плачу, плачу, не плачу
А ти не можеш знати, як я тебе люблю
Ти лягаєш спати — і я не дихаю до ранку
До ранку і аж до світанку сама я
Як без місяця зоря
Ніхто не чув, як я співала
Ніхто не чув, моя душа іще не знала
Що ти є, а вже любила
І то вона, не я, тобі відкрила
І цілий день (і цілий день) все чула пташечка
Моя одна (моя одна), я так ніколи не співала
Для людей своїх мінорів
Моя одна... Я цілий день
Просила волі, волі, волі, волі
Волі, волі, волі, неволі
А ти не можеш знати, як я тебе люблю
Ти лягаєш спати — і я не дихаю до ранку
До ранку і аж до світанку сама я
Сама я
Сама я
Сама я
Сама я
Сама я
Сама я, як без місяця зоря
