Я народилась!
Вітайте мене дружня родина
Вітайте мене сонце, спека, спалена шкіра!
Вітай брати й сестри
На небі й на землі
Я народилась у ці шалені часи
Не вірю в це, Боже…
Як гарно тут, як боляче
Що треба пам’ятати, чого варто соромиться?
Волосся росчісує мати гострим гребінцем,
Я народилася папером під олівцем
Так а що це за місце?
Чому навколо всі сумні?
Чому блукають привиди, летять під жовті ліхтарі?
А люди не дивляться…
І тіням все байдуже…
Чому на це дивлюся я, і серце так крається?
Чому чому не байдуже мені?
Ні з видки, ні про що
У моїх грудях протяг наче вибите вікно
Чи знає тут хтось чому існує музика?
Чому існую я?
Пані Сонце
Ви знову усміхнені!
Ви — велика планета що сяє!
Для Пані Сонця
Знову розкидані вії
Вздовж всього узбережжя
Ну Пані Сонце
Яка ж ви красива
Ви — велика планета що сяє
Ну Пані Сонце
Чого ви плачете?
Я народилась!
Пошкоджена чуттєвісттю.
Невідповідна часу
Порідненна з миттєвісттю
Не схожа на злість
Не схожая на добре щось
Я народилась
Моє прокляття збулось
І до слова «навіщо?»
Немає відповідника
Життя іде, минає
Нема йому наслідника
Я все ж народилась!
Яскрава та усміхнена
Вітайте мене всі…
На небі й на Землі
Пані Сонце
Ви знову усміхнені
Ви — велика планета що сяє
Для Пані Сонця
Знлву розкидані вії
Вздовж всього узбережжя
Ну Пані Сонце
Яка ж ви красива
Ви — велика планета що сяє
Ну Пані Сонце
Чого ви плачете?
