00-17
Телефон мовчить, душа кричить
думав все відболіло але ж ні ще болить.
у обіймах ночі знову один,
Серед холодних - німих стін.
Я залишу цей біль у пісенних рядках
та він знов оживає у снах.
приспів 2 рази
Відпусти мій біль, розірви це коло
і на струнах душі, доля грає соло.
Ніч забирає все, що я так беріг,
ти тиша, яку я забути не зміг.
2
Цей гомін памяті змиє дощем,
не житиму більше вчорашнім я днем.
Як крила розправлю полечу до небес,
бо я не зламався і знову воскрес.
Мій голос звучить, - як ніколи раніше,
і сердце нарешті бється тихіше.
приспів 2 рази
ти тиша, яку я забути не зміг.