Зупинись
не поспішай іти
Вона вже падає
Тут на твоїх очах
Цей дім в її сльозах
Ти вже не відчував
Тепер вона і ти
На різних полюсах
Душа її
Так лине до душі
Твоєї
Але ти
Не зміг побачити
Заплутала себе
Коханням бездонним до тебе
Кожну ніч
Ти промовляв
Її ім’я
Уві сні
Це як поезія
Кожну ніч
Для неї був
Немов той перший сніг
Адже кохання це
Відкрито не для всіх
Далеко не для всіх
Але твоя любов не жива
Кожну ніч
Вона молилася
До рання
Це як поезія
Кожну ніч
Кожну ніч
Кожну ніч
Зупинись
не поспішай іти
Вона вже падає
Тут на твоїх очах
Цей дім в її сльозах
Ти вже не відчував
Ти вже не відчував
Не відчував
