Тебе нема, нема тепла,
І день за два в журбі минає,
Коли тебе у снах нема
Я, прокидаючись, згораю...
Мовчить у промені струна,
Душа не споминах не грає...
Я, залишаючись одна,
Без тебе долю не признаю...
Приспів:
Пробач за сльози, що пекучими були,
Коли за чварами нас доля обіймала,
Пробач за весни, що для тебе не цвіли,
І не карай за те, що боляче кохала...
Веди мене через життя, як через храм,
Де пам'ять молодість закоханим вертає.
Не знаю хто, але так праведно сказав:
Любов останньою ніколи не буває!..
Як серце в роздумах болить
Ніхто за мене не відчує,
І тільки мить, щаслива мить,
Недолі рану залікує.
Мовчить у промені струна,
Душа не споминах не грає...
Я, залишаючись одна,
Без тебе долю не признаю...
Приспів.
