Заквітчана вишня, що біля хати,
Цілована сонцем, умита дощем.
Ой, як же давно садив їі тато!..
Торкається серця легесенький щем.
Гніздечко родинне пам’ять колише,
І кличе в дитинство моє золоте.
Натомлений час історію пише,
А вишня щороку так рясно цвіте!
=======ПР-В========
Ой, тату, мій рідний, татусю,
Думками-крильми я горнуся.
До рідного дому, до хати,
Ведуть всі стежини хрещаті.
У вишень пʼянку заметіль,
Я лину завжди звідусіль.
В полоні веснянім, знову хмелію
І спогади теплі вплітаю у цвіт.
Я миті щасливі у серці лелію
Лишився там юності росяний слід.
Червоним намистом зваблює вишня
У двір найрідніший, але вже чужий
Теплом ніжить душу спомин колишній
І татова усмішка й погляд ясний.
=======ПР-В========
=======ПР-Ш=======
Ой, тату, мій рідний, татусю,
Думками-крильми я горнуся.
До рідного дому, до хати,
Ведуть всі стежини хрещаті.
=======ПР-В========
Я лину завжди звідусіль.----2Р.
