Візьму тебе за плечі, як колись,
На вулиці вже вечір, подивись,
Там - сталевий шум машин, а тум ми,
І сигаретний дим в напівпітьмі.
Прийму тебе такою, як ти є,
В тобі сто тисяч Маргарит,
Святих Єлен і Єв, Троянських війн,
Отрут і полуничних вин,
Підкорених красою неприступних стін...
Приспів:
Мільйони сонць, незайманості і гріха - |
Хто ти така?.. Скажи мені, хто така?.. |
Якщо це сон, куди втікаєш? Не втікай! |
Дай мені відчути мій останній кайф!.. | (2)
Мовчання вже оголює мечі,
Його не переплутаєш ні з чим. Це
Рідкий азот у груди, як дзвінок вночі...
Коли запитую усоте, чуєш не мовчи!
Краще вдар, якщось не те, дай мені ляпаса!
Вечір набирає темп. Як же я вляпався!
Прийму тебе такою, як ти є, в тобі сто тисяч Маргарит, Святих Єлен і Єв!..
Приспів:
Мільйони сонць, незайманості і гріха - |
Хто ти така?.. Скажи мені, хто така?.. |
Якщо це сон, куди втікаєш? Не втікай! |
Дай мені відчути мій останній кайф!.. | (2)
Мільйони сонць, незайманості і гріха - |
Хто ти така?.. Скажи мені, хто така?.. |
Якщо це сон, куди втікаєш? Не втікай! |
Дай мені відчути мій останній кайф!.. | (2)
