Кожного дня о сьомій завжди встаю, я
І для початку, в мене мітла в руках
Я прибираю, мию, перу, прасую,
Півгодини, пролине, і вільна як птах.
А потім я книжки читаю пачками,
Малюю те нове, що в мріях бачу я,
Гітара, плетиво, готую всячину,
Та це не те, що я бачу в снах.
Після обіду пазли і дартц, бісквіти,
Пап’є-маше, балет, шах і мат швидкий,
Глина, черевомовлення, свічі лити,
Кілька вправ, щось підправ,
Десь залізь, щось поший,
Уже читала все, та знов читатиму
Я стіни розпишу, якби ще знати — де.
А потім коси я свої чесатиму,
І так щодня у цій вежі я...
І все себе я питаю, питаю, питаю,
Де ж воно, те життя.
А завтра ніч уся спалахне,
Я не діждусь, поздоровте мене.
От би туди, де небо в вогнях,
Я вже доросла, за вікном — незнаний шлях.
