Небуваліє
Тепер прощай
Падаю вільно
Зірки з неба мого спокійно сплять,
Доки не кличу.
Неважливо, куди йду
Дім не знайду
Навіть якщо страшно я спущусь на дно,
Небуваліє,прощай
Щодня тепло,та сама пора року,
Малеча з вулиць досі є дітьми
Поцілунок Сонця в щоку,
І ніхто не побачить зірки.
А теплий рай, брехні розмай,
Я хотів лише покинути йогоооо
Це мій останній сховок,
Хочу вічно я літати,
Врешті решт, це так.
Небуваліє
Тепер прощай
Падаю вільно
Зірки з неба мого спокійно сплять,
Доки не кличу.
Неважливо, куди йду
Дім не знайду
Навіть якщо страшно я спущусь на дно,
Небуваліє,прощай
