Ці зорі знаю з пелюшок я
Нині інші ваблять знов
І щось гнітить, щось тривожить кров
Тож невідоме обираю
Та все складніше, ніж було
Вир несе, мене захоплює циклон
Що в тій пітьмі?
Воно перемогло
відрізавши
від всіх, хто дарував тепло
За небокрай
До незнаних вод і зір
Маю йти наперекір всьому у ту пітьму
Аж за небокрай
Цій землі скажу "прощай"
Бо майбутнє варте жертви, тож нехай
Де той небокрай?
Жереб кинуто рішуче
Я долаю цей поріг
Чи повернусь у дім, що став мов оберіг?
Я відгукнусь на поклик ваш
Проте боюсь
А що як вороття - міраж?
За небокрай
У безмежний океан
Я піду наперекір
Бо вірю в свій талант
Тож за небокрай
Цій землі скажу "прощай"
Бо майбутнє варте жертви, тож нехай
Де той небокрай?
Якщо без мене ти зростеш,
Чи цей зов почуєш теж?
Я завжди поруч з тобою
Втім повір, це все пролог
За небокрай
Рідний острів - мій маяк
Я вернусь не знаю як
У цей чудесний дім
Бо я Ваяна!
Донька моря і землі
Я прошу вас, завжди будьте ким були
Далі звуть
Тож у путь
Адже суть
Мій небокрай!