Їхав козак степом по-під хутірцем,
Зустрів дівчиноньку – вербове кільце.
Дівчинонько люба, гарна як весна
Дай же мені руку, стань мені жона.
Не піду козаче навіть і не клич,
Бо твій батько вітер, мати темна ніч,
Рідний брат коник, що несе у світ
Та сестриця люлька - весь твій рід.
Приспів:
Витинає в полі вітер гопака
Ой не легка доля, доля козака,
Витинає в полі вітер гопака -
Хай буде щаслива доля козака.
Не піду козаче ти і не проси
Щоб не втомувати ніжної краси,
Бо життя з тобою в пісні, як полин
Адже твоя хата у степу туди.
В козака багатство люлька та кезець,
А ще й гостра шабля та отой простець,
Милий мій козаче – весняний розмай
Зичу тобі щастя - з Богом прощавай.
