Він як завжди подзвонить у ночі
І скаже не мовчи
Не мовчи давай почнемо все з початку
Ну чому? Ну чому?
Свій розум я не чую
Я лечу, я лечу
Знову я лечу до нього
Приспів
Його дзвінок як постріл
В його гру я граю
Я сильно ним хворію
Серцем його обираю
Його дзвінок як постріл
В його гру я граю
Я сильно ним хворію
Серцем його обираю
М-м-м я його серцем обираю
М-м-м серцем обираю
Притягує він мене немов магніт
Але я роблю вид
Роблю вид що він мені давно байдужий
Ну чому? Ну чому?
Тримає в своїм полоні
Він знає всі думки І поцілунки ті
Які нестерпні аж до болю