За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип'єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.
Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова ті, що не встиг.
Пусти мене... Пусти мене...
Пусти!
Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей -
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!
Велике щастя - зустрічати новий день!
Велике щастя - зустрічати новий день!
Велике щастя - зустрічати новий день!
Велике щастя - зустрічати новий день!
