Скільки ще холоду збудеться, станеться?
Скільки ще виб’ється тих вікон?
Скільки в нас змолоду об весну пораниться?
Скільки ще виставлять тих ікон?
Моя відповідь виткана зморшками на чолі
Вартими тисячі слів
Вона вишита в пам’яті білими мальвами
Кована із сліз матерів
Скільки раз вдосвіта проспіває горлиця?
Скільки нам випаде теплих днів?
Скільки в нас ясенів від свинцю поколеться?
Скільки ще вирветься тих дубів?
Моя відповідь виткана зморшками на чолі,
Вартими тисячі слів
Вона вишита в пам’яті білими мальвами,
Кована із сліз матерів
Скільки нас полетить мріями до Заходу?
Хто із нас вирушить знов на Схід?
Скільки раз зацвіте яблуня під хатою
Поки ми перейдем зиму вбрід?
Моя відповідь виткана зморшками на чолі,
Вартими тисячі слів
Вона вишита в пам’яті білими мальвами,
Кована із сліз матерів
Вона вишита в пам’яті білими мальвами,
Кована із сліз матерів
Кована із сліз матерів …
