Іво Бобул Буває так ^{Ожидает модерации}

Буває так, що доля співає,
А хтось не цінує її кожну мить...
Буває так, що час догорає,
Та кожну хвилину
В нім радість бринить...

Я не хочу чекати,
Як на землю впаде небо,
І я хочу жити, і кохати,
І більш нічого мені не треба!..

Буває так, що життя пропливає
Перед очима, як одна мить...
Буває так, що серце кохає,
Та десь в глибині гірко щемить...

Приспів.

Я хочу жити і кохати,
І більш нічого мені не треба!..
Не треба!..