Як серпневих зірка яскрава,
Прямо у поля.
Так на мене з неба упала, ця любов моя.
Закохалась я в твої очі, в твій веселий сміх.
І чекаю зранку до ночі.
Губ тепла твоїх.
Хоч не вірю жодному слову,
Те що скажеш ти.
Тільки хочу знову і знову,
Йти до тебе йти.
І не можу я пояснити,
Чому ночей не сплю.
Та наскільки вмію любити,
Я тебе люблю.
Заспів:
Бо темна ніч твоїх очей,
Дорожча тисячі ночей,
Гарніше, найгарнійших снів,
Милійше наймилійших снів.
Солодким медом твоїх уст,
Я оправитися не боюсь
Я не боюся самоти,
Бо знаю ти є в мене ти.
Ти прийдеш і посмішка мила,
Вабить знов мене.
Скільки раз тобі говорила,
Це колись мине.
Візьмеш в руки мої долоні,
І погасне світ.
Назавжди я в твоїм полоні,
Знаєш ти чи ні.
Я боюсь повірити в казку про твою любов
Тільки хочу ніжність і ласку,
Чути знов і знов.
І не знаю, що принесе це
Щастя чи біду.
Тільки чую що каже серце
І до тебе йду.
Заспів
