Проводжала мати сина у солдати,
Проводжала мати сина у солдати,
Молоду невістку - в поле жито жати.
Проводжала мати сина у солдати,
Молоду невістку - в поле жито жати.
Йди ти, невістко, в поле жито жати,
Йди ти, невістко, в поле жито жати
Та й не повертайся до моєї хати.
Йди ти, невістко, в поле жито жати
Та й не повертайся до моєї хати.
Вона жала, жала, жала-вижинала,
Вона жала, жала, жала-вижинала,
Поки до світ сонця тополиной стала.
Вона жала, жала, жала-вижинала,
Поки до світ сонця тополиной стала.
Прийшов син до хати: "Здраствуй, рідна мати,
Прийшов син до хати: "Здраствуй, рідна мати,
Що ж то за туполя, стоїтъ серед поля?"
Прийшов син до хати: "Здраствуй, рідна мати,
Що ж то за туполя, стоїтъ серед поля?"
Не питай ти, сину, про тою причину,
Не питай ти, сину, про тою причину,
Бери в руки топор, рубай тополину.
Не питай ти, сину, про тою причину,
Бери в руки топор, рубай тополину.
Первий раз ударив - вона похилилась,
Первий раз ударив - вона похилилась,
Другий раз ударив - вона попросилась.
Первий раз ударив - вона похилилась,
Другий раз ударив - вона попросилась.
Не рубай, козаче, я ж - твоя дружина,
Не рубай, козаче, я ж - твоя дружина,
На верху у листях спить твоя дитина.
Не рубай, козаче, я ж - твоя дружина,
На верху у листях спить твоя дитина.
Бросив козак топор, обняв тополину,
Бросив козак топор, обняв тополину,
Обняв тополину, цілував дитину.
Бросив козак топор, обняв тополину,
Обняв тополину, цілував дитину.
Мати ж моя, мати, що ж ти наробила,
Мати ж моя, мати, що ж ти наробила,
Ти ж мене з сім'єю навік розлучила?..
Мати ж моя, мати, що ж ти наробила,
Ти ж мене з сім'єю навік розлучила?..
