Богдан Шиптур Синам України ^{Ожидает модерации}

Високо у небі лелеки летять,
Вертають у край, де розквітла калина,
А мати сумна зі сльозами в очах Чекає на сина, чекає на сина.

Просила-молила: - Синочку, не йди.
На кого мене ти одну покидаєш?
- Я мушу, матусю, Донбас у вогні,
І нашу Вкраїну кати розпинають.

 І стали стіною найкращі сини,
Московську навалу вони зупинили,
За тебе, за мене життя віддали.
Майбутне Вкраїни вони захистили.

Ще знову цвістимуть волошки в житах, І знову розквітне червона калина, Та світлом ясним до матусі у снах
Лелека прилине, лелека прилине.