Цвіт навесні із юних літ,
Цвіт давніх снів – краса землі.
Степ осява привітно так
Серця зоря – червоний мак.
Приспів:
Маки червоні – Юначе безсоння,
Кохання першого прощальний знак.
Квітнуть, зоріють, мов ранні надії,
Їх цвіт нев’янучий горить у нас.
Маки червоні, вогні на пероні
Відходить поїзд у далеку путь.
Наші стрічання і розставання
Ти не забудь, кохана, не забудь.
Ти повертай стежки назад,
Не облітай, цвіти, як мак.
У височінь проміння сій,
Мак, чарівник юначих мрій.
Знай, мила, знай, хай мчать літа,
Квітка душі не обліта.
У вечори і дні розлук
Лине вона до твоїх рук.
