Ой волошки волошки чом ви не жовті а сині
Ви у моєму житті спомин сумний залишили \2р
Це було раз на весні, ми біля річки гуляли.
Ой, волошки, волошки, cкільки ми вас назбирали.
Ксеню на руки я брав, очі у неї сумнії.
І без кінця цілував, шептав слова чарівнії.
Ксеню моя дорога, Ксеню моя, ти зі мною,
Ти не дивись на вінок Той, що поплив за водою.