Тетяна Шпак Два крила ^минус

Злітали ми вгору на татових дужих руках,
А мамині очі дивилися ніжно і мило
І серденько билось, мов зляканий птах,
І ручки тягнулись до сонця сміливо!

Приспів:
Ви, любі, у мене немов два крила,
Що птаха тримають в небесній блакиті.
Мені ви потрібні, як небо й земля,
Дорожчих немає за вас в цілім світі!

Ви, мамо - краплинка моєї святої душі,
Ви, тато - частиночка серденька мого!
Ви вчили мене крок за кроком ступать,
Пустили мене на життєву дорогу.