Чи знаєш ти, як сильно в душу б’є безжальний дощ?
Так, ніби він завжди чекав лише мене…
А як болить зимовий спокій нашого вікна?
Ніжно, пастельний, як і твій улюблений Моне…
Така, як ти – буває раз на все життя.
І то із неба.
Така, як ти – один лиш раз на все життя.
Не вистачає каяття, коли без тебе я.
Забути все здається я б ніколи не зумів,
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі…
І погляд твій: він вартий більше, ніж мільйони слів,
Вічно далеких, як і твій улюблений Далі…
Така, як ти – буває раз на все життя.
І то із неба.
Така, як ти – один лиш раз на все життя.
Не вистачає каяття, коли без тебе я.
