Я з людьми поділюся…
Слово матері напутнє,
Змалку сходжені поля,
Чебрецева незабутня
Отча, батьківська земля.
Край мій славою рознісся,
Плине зоряним шляхом,
Сонцем скроплене полісся
Зупинилось під вікном.
Пр:
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.
І лишилось у зірницях,
Наче пам’ять у мені,
Наче димківська криниця
З небом зоряним на дні.
Край мій славою рознісся,
Плине зоряним шляхом,
Сонцем скроплене полісся
Зупинилось під вікном.
Пр:
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.
Про.
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
Щоб вона проростала зерном,
Як одвіку було в Україні.
