Розпустили кучері дівчата,
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.
Хай вона росте густа та пишна
Чорнобровим хлопцям на біду.
Я ж тобі, моя чарівна вишне,
Сам троянди в коси заплету.
Приспів: Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив,
А може я тебе ніколи не любив.
Стану рано-вранці до схід сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що є краще за дівочі коси,
Ще й троянди вплетені у них?
Кажуть, всі дівчата однакові,
А мені сподобалась одна.
Полонила серце юнакові,
А ключі від свого не дала.
А як прийде день твого весілля,
Ти розпустиш коси для краси.
Ой, яка ти гарна, моя мила,
Чорнобровим хлопцям на біду.
