Вечір тихо розкладає
Світло ліхтарів в дворі
Осінь листям прикриває
Наші загублені сліди
Я вже на тебе не чекаю
Бо обманула ти мене
Казала,що мене кохаєш
Сама гуляла з іншими
Я дивлюсь, як небо плаче
Дощем осіннім за вікном.
Тебе ніколи не пробачу,
Мішаю колу я і ром.
Згадую я старі моменти,
Як було добре нам разом.
І не курив я сигарети,
А зараз балуюсь димком.
І ось стаканчик допиваю,
Схиливши голову на стіл.
Вже сигарета догоряє,
І я не вернусь — ти повір.
І як так сталось — ти не знаєш,
Ти пишеш смс: «Пробач...»
Я нову пляшку відкриваю
І чую в серці своїм плач.