Нехай не знаю, що сховало ще життя.
Нехай воно летить - повільно наче пташка,
Яка не хоче відлітати у края
Та треба-треба так,
Та треба, хоч і важко.
Море оживе з водою,
Може, я з тобою буду наче вдома.
Неважливо, де ми,
неважливо, хто ми,
може, я з тобою буду наче вдома,
буду наче вдома…
Нехай не знаю, що сховало ще життя.
Я далі мушу йти
І як будеш зі мною.
Я не боятимусь ні горя, ні біди
і далі буду йти,
як будеш ти зі мною.
Море оживе з водою,
Може, я з тобою буду наче вдома.
Неважливо, де ми,
неважливо, хто ми, може, я з тобою буду наче вдома
буду наче вдома
