Через мої окуляри
Я часто бачу – шо буде – шо буде з нами
Такі окуляри!
Куда ми з вами живемо?
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду.
Через мої окуляри
Всьо виглядає ясніше - ну зовсім, як правда
І може навчити
Може навчити хотіти, може навчити любити
Любити-платити, шоби потім цінити.
Наше життя – то мінне поле,
Куда не сунься – чужі навколо,
Надійся на себе – своїх може й не буде
В нас є тільки ми – озимі люди.
І шо тут саме цікаве
Ти ж то їх маєш так само – такі окуляри
Візьми і вийми з футляру.
Наше життя – то мінне поле
Куда не сунься – чужі навколо
Надійся на себе – своїх може й не буде
В нас є тільки ми – озимі люди.
Наше життя – то мінне поле
Куда не сунься – чужі навколо
Надійся на себе – своїх може й не буде
В нас є тільки ми...
