З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку,
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитки брала.
Ой, та чорна ниточка - розставання,
А червона ниточка - то кохання,
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.
Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку,
Бери, мій соколику, і не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
Бери, мій соколику, і не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку,
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.
